22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні
22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Дата вибрана не просто так: 22 червня війська фашистської Німеччини без оголошення війни перейшли кордон Радянського Союзу і почали захоплювати території.
Війна з Німеччиною забрала десятки мільйонів людських життів. Вважається, що Червона Армія втратила 6,3 млн осіб, які були вбиті і померли від поранень, 555 тис. осіб, померлих від хвороб, які загинули в результаті подій, засуджених до розстрілу (за повідомленнями військ, лікувальних установ, військових трибуналів) і 4,5 млн потрапили в полон і зникли без вісти. Жертвами німецьких загарбників ставали не тільки військові, але і ті, хто не ніс ніяких загроз: жінки, діти, хворі та люди похилого віку. Під час війни загинув кожен п'ятий українець.
Окремий план у окупантів був по знищенню пацієнтів неврологічних диспансерів і тяжкохворих. «Трудові» і «робочі» табори, гетто і табори для військовополонених, яких тільки в Україні налічувалося близько 230, стали справжніми конвеєрами смерті.
Великою трагедією для мільйонів українців стала примусова депортація: із України до Німеччини та інші країни вивезли від 2,4 до 2,8 млн мирних громадян. Ця цифра склала майже 80% від усіх радянських людей, депортованих нацистами.
Для того щоб вшанувати пам'ять всіх полеглих синів і дочок українського народу під час Другої світової війни, у 2000 році указом президента Леоніда Кучми було встановлено День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.
У 2011 році Верховна Рада України затвердила обов'язкову хвилину мовчання за загиблими у війні - о 10:00 22 червня. Кабміну також доручили кожен рік 22 червня приспускати державний прапор України із чорними стрічками на будинках та спорудах органів і установ державної влади.
Всі , хто став для нас прикладом беззавітної любові до Вітчизни і свого народу, незламної волі і героїзму, живуть у вдячній пам'яті народів. Це пам'ять про подвиги, здійснені на полях боїв з агресором, пам'ять про тих, хто вершив історію, прийняв смерть заради Перемоги, заради Батьківщини , заради майбутнього. Повага й шана до них передаються з покоління в покоління.
