ВАСИЛЕЦЬ Олексій Васильович старший солдат (23.08.1994 – 12.02.2023)
ВАСИЛЕЦЬ
Олексій Васильович
старший солдат
(23.08.1994 – 12.02.2023)
Олексій Василець народився в селі Бронне Рівненської області. У родині виховувався із сестрою.
Навчався у Броннівській загальноосвітній школі, після закінчення 9-го класу навчався в КЗ «Березнівський ліцей-інтернат спортивного профілю», згодом пройшов строкову службу у Військово-Морських Силах України. Захоплювався спортом, особливо полюбляв грати у футбол. Працював певний час в органах МВС України. Останнім часом працював за кордоном на тимчасових заробітках.
До війни Олексій був дотичний ще з її початку, 2014 року, адже був у складі заблокованих українських військових в анексованому Криму. Маючи звання старшого матроса, служив у 36-й окремій бригаді берегової охорони Військово-Морських Сил України на посаді старшого навідника міномета. Не дивлячись на складну ситуацію, він не перейшов в ряди російської армії, та залишившись вірним присязі, повернувся додому.
Коли почалась війна Олексій працював за кордоном, але оскільки був патріотом своєї країни, повернувся додому щоб стати на захист Батьківщини.
10 серпня 2022 року був призваний на військову службу в Збройні Сили України.
Загинув 12 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання в Луганській області.
Односельці та друзі пам’ятають Олексія як людину з величезним серцем, щирою душею і козацьким завзяттям. Його позивний – «Тихий», говорить про спокійний характер чоловіка.
Поховали Захисника 18 лютого 2023 року у рідному селі Бронне.
Відповідно до наказу Президента України від 23.11.2023 №725, нагороджений посмертно орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
