Застосування антикорупційного законодавства в частині обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
Чинне законодавство містить низку обмежень щодо сумісництва та суміщення служби в органах місцевого самоврядування з іншими видами діяльності.
У чому різниця між суміщенням та сумісництвом? Це важливе питання, оскільки від нього залежать обсяги того, що «можна – не можна».
Суміщенням вважається виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.
Сумісництво – це виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи на іншому підприємстві, в установі, організації або у суб’єкта господарювання фізичної особи по найму.
Які є обмеження щодо сумісництва та суміщення виконання функцій місцевого самоврядування з іншими видами діяльності? Таких обмежень кілька.
Почнемо з обмежень для осіб, які обіймають керівні посади в ОМС.
Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю (ч. 2 ст. 50 Закону)
Особи, які входять до складу виконавчого комітету ТА працюють у ньому на постійній основі, мають ті ж самі обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені для сільського, селищного, міського голови (ч. 7 ст. 51 Закону).
Слід також не забувати про обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції». Вони, у цілому, тотожні із обмеженнями, встановленими Законом про МС, однак застосовуються до всіх посадових осіб місцевого самоврядування.
Зокрема, згідно з приписами ч. 1 ст. 25 Закону, посадовим особам забороняється:
1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Важливо! Ця вимога не застосовується до депутатів місцевих рад, крім тих, які працюють у раді на постійній основі.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Слід відзначити, що за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність у вигляді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.
Порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), -тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.
У разі повторного вчинення особою зазначених правопорушень протягом року після застосування адміністративного стягнення, передбачена відповідальність у вигляді штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, конфіскації отриманого доходу чи винагороди та позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.