Що власникам та користувачам землі треба знати про мінімальне податкове зобов’язання
З 2022 року в Україні запроваджено новий механізм оподаткування сільськогосподарських угідь - мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Водночас вже давно існує знайомий власникам землі земельний податок. Ці два податки часто плутають, тому розгляньмо детально, у чому полягає різниця між ними.
Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів
Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) — це, по суті, мінімальний податок, який має сплатити власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Іншими словами, навіть якщо ви не отримали прибутку з цієї землі, ви все одно зобов'язані сплатити державі певну суму.
Ці платежі не взаємозамінні, але можуть впливати один на одного:
· Якщо ви платите лише земельний податок, але не дотягуєте до суми свого МПЗ, то Ви можете потрапити під донарахування за МПЗ.
· Якщо сплатили всі податки і сума перевищує МПЗ, то, як правило, нічого доплачувати не треба.
Таким чином, земельний податок - це обов’язковий платіж за сам факт володіння землею, а МПЗ - це контрольна мінімальна межа загального податкового навантаження на гектар сільськогосподарської землі. МПЗ не скасовує земельний податок, а може включати його в себе за певних умов.
Крім цього, відповідно до п. 74. Підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу установлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до підпунктів 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38-1 цього Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, - 1400 гривень з 1 гектара.
